Дитяча художня студія Марії Корпанюк "Кольорові пальчики"

Світлої пам'яті Марії Корпанюк, яка пішла з життя у 2025 році. Студія «Кольорові пальчики» більше не працює — сайт збережено як пам'ять про Марію, її картини, кераміку, поезію та роботи її учнів.

All posts by natalka

Студія у НОВОМУ приміщенні!

Дорогі друзі, хочемо поділитися з вами радісною новиною!
Ми переїхали у нове просторе приміщення за адресою: вул. Січових Стрільців, 15 (вхід через арку до ресторану грузинської кухні “Піросмані”).

 

Заняття відбуваються:

? у будні – з 9.30 до 12.30 та з 15.00 до 19.00 год.,

? у вихідні – з 11.00 до 14.00 год.

Крім того, відтепер у студії проводиться курс підготовки до вступу у вищі та середні художні навчальні заклади. У програмі заняття з академічного рисунку, живопису та композиції під керівництвом професійних педагогів за авторськими програмами.

Час та термін навчання встановлюються індивідуально за попереднім записом.

Школяр біжить, і сонце світить

Школяр біжить, і сонце світить,
І сад чужий, як диво манить.
Тут сніг не сніг, а білі квіти,
У квітах яблука й каштани.
 
Школяр біжить, мене минає,
Минає дім мій і тополі,
Він вчиться в початковій школі
Допоки сад мій дозріває.
 
Збірка “Творяща глина”

Ранок, сонце ледь зійшло…

Ранок, сонце ледь зійшло.
Йдуть в пальто й шинелях.
Світло денне розвело
Тіні по панелях.
Залишаю все як є,
Легко, без печалі.
Радісне твоє лице
В дзеркала овалі.
Прошелесну між усіх,
Звикло прошелесну.
Під тополями ще сніг,
Але вже на весну.
Знов будується гніздо
На гіллі високім,
3 найхимерніших оздоб,
Як на моє око.
Просто неба, просто хмар,
Між будівель сірих,
Нам весна приносить дар —
Голос віри.

Збірка “Творяща глина”

Спокуслива вода

Дух завмер, об ребра вдаривсь.
Зупинилась тихо мить.
Глибина мені бринить,
Пахне дном тендітна парость.

В темних тінях верболозів
Я блукав собі без цілі.
Береги в зеленій цвілі
Мені стрілись по дорозі.

І замулене каміння,
Напівзгниле і замшіле,
Дерево в ріці осіле,
Без кори і без коріння.

Лиш один я чув тоді,
Як брати мої ростуть.
І пливуть прудкі, мов ртуть,
У спокусливій воді.

Збірка “Творяща глина”

 

Тихо, легко, сніг лапатий…

Тихо, легко, сніг лапатий,
У паперах день згорів.
Вже нема кому співати —
Ні синиць, ні снігурів.
І така собі печера
Наді мною повстає,
І приємна ця перерва,
Що в лице морозом б’є.
Місяць раптом випливає,
Білий син зірок з пітьми.
Голуб звикло спочиває
Над столітніми дверми.
Пізні люди поспішають,
Мчить автобус одинокий…
Для непрошених печалей
Світиться червоне око.

Збірка “Творяща глина”

Кожній квітці годинник відлічує час…

Кожній квітці годинник відлічує час,
Кожну квітку година у нас забирає,
Кожна людина іде від квіток,
Кожна має в землі свій куток.

Так багато часу нам дано,
Так живем на землі давно,
І так довго у цьому світі
Не могла я тебе зустріти.

Кожна квітка цвіла на землі,
Кожну квітку бджола цілувала,
Кожна квітка цвіла й відцвіла,
Кожна квітка з землі росла.

Так багато квіток було,
Так багато думок на чоло,
І так довго у цьому світі
Не могла я тебе зустріти.

Збірка “Творяща глина”

Проталина

Проталина. Трава аж чорна,
Копитця слід у землю вріс.
Палає дивним світлом ліс,
Ламає гілля лань моторна.
Ще найніжніші сплять дощі
У хмарах білих і вологих.
В душі бринить якась тривога,
Бруньки потріскують в кущі,
О радість першого листка,
Липкого клею млавкий смак,
І цей в снігах таємний знак,
Де я, мов тінь зими, хитка,
А кров моя — як темний мак…
Я вся тремчу, немов ріка.

Збірка “Ніким не бачені картини”