Ще не було весни такої
У травах лісу, в травах поля.
Велика комашина воля,
Велика радість неспокою.
Скрипки, віолончелі, бубни,
В траві – завзяті віртуози.
Квітки стають в химерні пози,
Рослинну кров на радість будять.

Блакитно, біло, фіалково.
Тече весна стеблом зеленим.
В колисці трав зродилось слово.
У небесах над буйним кленом
Рве вітер простору окови
І вповивається навколо мене.

Збірка “Творяща глина”, 1987