Тихо, темно, таємниче.
Світлячки то тут, то там.
І смерік тонкі обличчя,
Перетворені на храм.

Мовби люди повклякали
І стоять у забутті,
Незворушні чорні скали
І свічки їх золоті.

Збірка “Творяща глина”, 1987