***
Блищить вода, тремтить осо́ка.
Чиїсь неторкані поля.
Зоря загублена високо,
Мов ненароджене маля.

Трава припарена, пахуча,
На голім лікті слід від стебел.
І світлячок, як мить текуча,
Як спогад лагідний про тебе.

Усе, як сон. Холодна м’ята.
І сонця знак — мені одній,
І ночі голуба кімната
Із цвіркунами біля вій.

Збірка “Ніким не бачені картини”