Була то незвичайна свічка:
Очеретянка-королева.
Текла в ногах вода сталева,
Старий Дністер – забута річка.

А на листку, мов на долоні,
Праматір жаб’ячого роду
Дивилася на сиву воду,
Де очерет тремтів в поклоні.

Збірка “Творяща глина”