
Межі нема в цих темних водах
Межі нема в цих темних водах,
Де вир на срібному свердлі
Вривається в ядро землі.
Покірно хиляться тут лози,
Мов поневолені глибин.
На склі води — хмарини плин.
Ніхто не поворушить тиші,
Ні біла блискавка хребта,
Ні в легкому падінні птах.
Лише мойого тіла сплеск,
І віддих виру, й віддих неба,
І невтолима ця потреба:
Шукати в ранішній порі
Блідого вогника зорі.
Збірка “Ніким не бачені картини”