Тут переходять часто вбрід,
Чебрець коровами прим’ятий.
А віддалік будяк крислатий,
Що між людьми зоветься «дід».

Пуста кошара. Терну кущ.
Дністер все вужчий з кожним роком.
І між травою мертвий хрущ,
І над хрущем полин високий.

Пастух викрикує здаля.
Могутні звуки з міста линуть.
І ледь ворушиться земля —
То кріт розпушує долину.

Збірка “Творяща глина”