Туман. Сітник – трава пожовкла
І печериць бліді купки,
І світла лінія ріки
Під срібним простирадлом жовтня.

Осінній ліс змахнув останнє
Прив’яле золото з чола.
В нім спала стомлена бджола,
Згубивши літо у тумані.

Збірка “Творяща глина”