Ніч врочиста, мов причастя,
Розів’є гніздечко кіс,
Слух обійме темний ліс,
Серце стихне в болях щастя.
Б головах вода дзюрчить,
В тілі — птах, земля і жінка,
І сухого хліба грінка,
І очей густа блакить.
І конвалій цвіт блідий,
Нас докупи мох сплітає.
В сонні трави опадають
Перестиглих зір плоди.

Збірка “Ніким не бачені картини”