Дупластих верб нутро таємне,
Домівка крихітних створінь.
Вікно в глибоку далечінь
Землі, де спить коріння темне.

Зозулька вперто помандрує
Ярком кори, немов корал,
Вже первоцвіт сніги скарав,
Рілля зволожена парує.

Струмків дзеркала під горою,
Коротка тінь від яворів.
Серед заквітчаних ярів
Спів комашиний над водою.

Збірка “Ніким не бачені картини”