Я – студійний стіл,
Працюю, як віл,
Спину підставляю
Всім, кого кохаю.
Хто любить малювати –
Виконуй на мені
Усі свої завдання,
Всі задуми чудні.
Я трішки розмальований
Пошкрябаний, побитий,
Та цим я не схвильований,
Ну, як же не любити
Усіх, хто наді мною
Схиляється малюючи,
То ліктем, то рукою,
Гарячою щокою
Мене щодня хвилюючи.
Я – ваш слуга покірний,
Служитиму я вам
Всім, хто мистецтву вірний,
Всього себе віддам.