Смереки пахнуть,
Як смереки пахнуть!
Опала хвоя біля ніг,
Вітри тонке бадилля гнуть,
В ущелині – зчорнілий сніг.

Так стрімко тут,
Так стрімко і зманливо
Пливе між скель ріка нетлінна.
І опадає срібне мливо
На каменів тугі коліна.

Тут пріле листя,
Там блакитна цвіль
І мох, що землю вповиває.
Йде звір, і птаство звідусіль
Тривожнім криком небо крає.

Збірка “Творяща глина”