У грудні 2014 року відбулася презентація книги „Ковчег унікальних культур. Гуцульщина” заслуженого художника України, директора музею українського мистецтва у Таллінні (Республіка Естонія) Анатолія Лютюка.

Робота над проектом тривала 5 років. Сторінки книги вироблені з саморобного «черпаного» паперу в спеціально облаштованій майстерні, а обкладинка із дерева та шкіри. До книги увійшли 47 віршів прикарпатської майстрині, педагога та поетеси Марії Корпанюк, така ж кількість коментарів до них та 30 коломийок. Вірші подані українською та англійською мовами. До кожного із віршів підбирався окремий папір. Ілюстрації – Анатолія Лютюка та дітей із гуцульських шкіл. А кожний розділ книги завершується гербарієм, зібраним біля підніжжя Говерли.

Наступні видання цієї серії Анатолій Лютюк планує присвятити лемкам, бойкам, індіянському народові навахо та саамській культурі.

Гуцулка
А чия то молодиця
У хустці черленій?
На шиї коралики.
На руках перстені.
Сорочечка вишивана
І ткана попружка.
Я ї видів на Івана –
Файна, як та ружка.

Гуцул
То мій Ґазда йде д’горі
Легкою ходою
На нім черес, в руках топір
В очах сум за мною
На нім сердак з китичками
І шєпка рогата,
І сорочка біленька,
А думка крилата.

За афинами і грибами
Кругом гори, а в долині
Виблискує річка
Йде Іванко за грибами
В афини – Марічка.
А Марічка назбирала
Аж си розсипає
А Іванко на Марічку
Щиро позирає.
Ой Іванку не позирай
Сусід гриба вхопит
З чого тобі твоя мамка
Нині смажку втопит.

Данці
Зібралиси люди й чєлідь
Весело данцуют
То “Гуцулки”, то “Тропата”,
Підскакує хата..
То “Аркана”, то “Гайдука”,
Накінец “Голубки”,
А під ранок кождий іде
До своєї любки.

Чільце
А моя кохана
Як сонечко сяє
Як вона до шлюбу
Чільце одягає.

Кнєзь і кнєгиня
А кнєгиня з Яворова
А кнєзь з Соколівки
Бо не було в Соколівци
Май файної дівки.
А кнєгиня з Яворова
Файна, як та чічка,
А на імнє вона має
Корпанюк Марічка.

***