Дитяча художня студія Марії Корпанюк "Кольорові пальчики"

поезія про дітей

Для Тебе, Боже…

Я мудрості Твоєї, Боже,
Візьму для себе
Все, що зможу.
Я у краси Твоєї, Отче,
Візьму усе, що серце схоче.
Я у трави і у квіток
Візьму роси п’янкий ковток.
Я намалюю свої мрії
Для Тебе, Боже, від Софії.

Молодець!

Маркери, фломастери,
Фарби, олівець –
Я малюю, тато
Каже: “Молодець!”

Я малюю, мама
Всміхається мені,
Бо мої малюнки
Просто чарівні.

Думка

Не відводить очей
Від свого малюнка
Хлопчик Любомир-Тадей.
Є у нього думка
Всі красоти України
Пензлем змалювати,
А не зможу малювати,
То буду співати!

Модерніст

Я – художник-модерніст
І моїх малюнків зміст
Можуть зрозуміти
Лиш маленькі діти.

Лінія і пляма –
Вся моя програма,
А ще мої малюнки
Люблять тато й мама.

Черепаха і тюльпан

Був у Нестора план –
Малювати тюльпан.
Ось він фарби розклав,
в руку пензлика взяв.
Як почав малювати,
став тюльпан розквітати.
Раптом, що то за сила,
Черепаха тортила,
Черепаха ледача,
О, уяво хлопчача,
Забрела під тюльпан
й зруйнувала весь план.

Портфель

У Ростика в портфелі
Новенькі акварелі,
Гумка, пензлик, олівець,
Ростик наш – малий митець.

Натюрморт

День народження у мене,
Мама спекла торт,
Груші, яблука і диня –
Гарний натюрморт.
Доки ми гостей чекаєм
І стіл сервіруєм,
Ми із пензликом моїм
Трохи помалюєм.
Буде на моїм малюнку
Скатертина в квітах,
Жовта диня, чорнобривці –
Посланці від літа,
Груші, яблука, серветки
Блакитні й червоні –
День народження, матусю,
У твоєї доні.

Студійний стіл

Я – студійний стіл,
Працюю, як віл,
Спину підставляю
Всім, кого кохаю.
Хто любить малювати –
Виконуй на мені
Усі свої завдання,
Всі задуми чудні.
Я трішки розмальований
Пошкрябаний, побитий,
Та цим я не схвильований,
Ну, як же не любити
Усіх, хто наді мною
Схиляється малюючи,
То ліктем, то рукою,
Гарячою щокою
Мене щодня хвилюючи.
Я – ваш слуга покірний,
Служитиму я вам
Всім, хто мистецтву вірний,
Всього себе віддам.

Веселчині діти

 

Ми брати – кольори
Гарні, що не говори.
Я, червоний, – радість, свято
Йде зі мною твою хату.
Я, оранжевий, зігрію,
Освічу, подам надію.
Жовтий я, як сонце в небі,
Розвеселю при потребі.
Я, зелений, я – приємний
Від природи невід’ємний,
Я розраджу, заспокою,
Я завжди буду з тобою.
Я, блакитний, – небеса,
Там живе моя краса.
А я, синій, – синє море,
Вдалині синіють гори.
Фіолетовий я і уся моя сім’я
Буряки і баклажани,
Всі твої чорнильні плями.
Разом ми – краса для світу,
Ми – Веселчині діти!

Кольоровий дощик

Кольоровий дощик
Нині за вікном.
Кущики і квіти
Оповиті сном.
 
Я біля віконця
З пензликом в руці
Намалюю дощик
І кущики ці.
 
Ось у мій малюнок
Голуб прилетів
І на парасольку
У дівчинки сів.
 
І від здивування
Дощик зупинився,
Він на мій малюнок
Щиро задивився.
 
2